Накладний витратомір існує через практичну проблему: труба, яку найбільше треба міряти, зазвичай та, яку не можна різати. Великий діючий магістральний трубопровід, стояк опалення будівлі, лінія, що живить безперервний процес, кожен із них є кандидатом на вимірювання витрати, і жоден не можна вивести з роботи, щоб його встановити. Ультразвуковий витратомір із накладними давачами відповідає на це тим, що ставить давачі ззовні труби й міряє крізь стінку.
Плата за цю зручність це вимірювання, якість якого залежить від самої труби, і тому деталі труби тут важать більше, ніж у будь-якій іншій технології вимірювання витрати.
Що входить до приладу
Два давачі й блок. Блок це і є прилад: він керує давачами, відраховує час проходження імпульсів і обчислює витрату, і саме він різниться між формами цього ряду. Настінний блок стоїть в одній точці й веде поточний підсумок. Ручний блок переносять між трубами, і він відповідає на питання вимірювання без монтажу взагалі. Стаціонарний блок поділяє ті самі давачі для постійної точки обліку.
Давачі різняться тим, як вони дістаються рідини. Накладні кріплять ременем ззовні труби, і ряд у документі охоплює малий, середній і великий давачі, кожен зі своєю смугою умовних проходів, плюс тип на кронштейні для тісних місць і малих проходів. Занурювальні проходять крізь стінку в рідину, і документ описує їх як такі, що встановлюють без зупинки виробництва до зазначеної товщини стінки й до більшої товщини на спеціальне замовлення.
Вимірювання крізь стінку труби
Вимірювання порівнює час, за який ультразвуковий імпульс проходить трубу за течією і проти неї. Різниця мала й обчислюється з довжини шляху, тож витратоміру треба задати геометрію труби, і саме тут накладне вимірювання розходиться з приладом, що стикається із середовищем. Сигнал двічі перетинає стінку й залежить від акустичного контакту між давачем і стінкою, тож матеріал труби, її товщина, стан зовнішньої поверхні й якість контакту всі є частиною вимірювання, а не приладдям до нього.
Занурювальна форма прибирає цю залежність, ставлячи давач у рідину, і тому документ пропонує її до великого проходу, де акустичний шлях крізь товсту стінку інакше був би на межі. Коштує вона отвору в трубі.
Монтаж і робота
Накладні давачі кріплять ззовні труби, тож лінію не відкривають і отвору не свердлять. Занурювальні давачі потребують зупинки, крім випадків, коли стінка в зазначеній межі й встановлення роблять під тиском. Кріплення на кронштейні пропонують для малих проходів і тісних місць, і документ описує його для довготривалого стаціонарного спостереження.
Оскільки прилад читає вздовж шляху, а не в точці, потрібна пряма ділянка до й після місця вимірювання, і документ за цією сторінкою не наводить для неї цифри. Це питання до запиту, а не те, що можна вивести з іншої технології: вимога випливає з розташування давачів і з труби, і її слід підтвердити, перш ніж фіксувати місце монтажу.
Форми й для чого кожна
Настінний блок це форма для постійної точки обліку, і саме вона бере занурювальний давач там, де трубу не можна виміряти ззовні. Ручний блок несе ті самі накладні давачі й описаний для обстеження й тимчасового вимірювання, що робить його приладом, який купують, коли задача ще не підтверджена. Стаціонарний блок постачають із середнім давачем для поширеного ряду проходів, а комплектна форма пропонується з настінним блоком і давачем разом.
Обмеження вимірювання та критерії вибору
Документ за цією сторінкою це огляд ряду, і прогалини в ньому досить значні, щоб їх перелічити, а не загладити. Він не дає ні діапазону швидкості руху рідини, ні повторюваності, ні вихідного сигналу, ні напруги живлення, ні інтерфейсу зв’язку. Він наводить похибку ±1 % діапазону, що є іншою основою, ніж відсоток від показу, і не порівнюване з ним. І він описує вимірювання тепла й холоду як частину блока, не перелічуючи підібраної пари температурних сенсорів, якої таке вимірювання потребує.
Максимальна температура наведена так, що лишає відповідь відкритою: загальна смуга від мінус 30 до 90 °C, із вищою цифрою 130 °C для одного блока й 160 °C для іншого, і без зазначення умов, за яких вища цифра застосовна. Поки це не з’ясовано, проектувати треба на консервативну смугу.
Інше обмеження належить технології, а не цьому ряду. Накладне вимірювання потребує труби, яка проведе сигнал, і труби, товщина стінки якої відома, тож сильно кородована, погано пофарбована, бетонна або невідомо облицьована труба може взагалі не вимірюватися ззовні. Це не вада приладу; це геометрія, яка відмовляється бути виміряною, і занурювальна форма є відповіддю там, де вона застосовна.
Замовлення
Відповідь визначають матеріал труби, зовнішній діаметр і товщина стінки, і те, чи труба облицьована; чи можна вивести лінію з роботи й на скільки; середовище та його звичайна й максимальна температура; мінімальна, звичайна й максимальна витрата; чи потрібен підсумок, поточна швидкість або й тепло разом із витратою; чи монтаж постійний, чи це обстеження; потрібний вихід і те, що його читатиме; чи є живлення в місці встановлення; і яка пряма ділянка доступна. Деталь труби й опис того, для чого потрібен відлік, достатні, щоб видати попередню пропозицію. Кількість, порт призначення й потрібна дата постачання завершують запит.
Кожне значення нижче взято з вихідної документації. Якщо параметр не зазначений у наявних матеріалах, він позначений як «потрібні дані», а не оцінений приблизно.
